Політреклама=сміття
Що менше часу залишається до виборів, тим активнішими/настирливішими стають політичні агітатори. Політики нахабно вдираються у моє життя з усіх сторін, не питаючи дозволу.
Окрім того, що вчора додому принесли газету-додаток про передвиборчу програму Михайлішина, по телевізору реклама, реклама і знову реклама, інтернет стрічки новин сповнені політичних заголовків...
Думаю собі, а втечу трохи з дому… виходжу, а на всіх білбордах Михайлішин, опукаю очі, а тут Ткачук. Тобто: «Чого Ткачук?». Одразу виникає інше питання: «А чому, не Ткачук?». У тролейбусі теж говорять про вибори. Кондуктор жаліється знайомій, що на всі ці білборди з в.о. мера у них гроші забрали.
Виходжу, а на Соборній співає Попович у підтримку «Зеленій планеті». Цікаво, що «зелені» не гребували друкованими агітрекламками, флаєрами і журналами, а Попович зі сцени додавав масла у вогонь питаючи: «Ну що, партія „Зелена планета“ все добре робить?». Ну, звісно, хіба «зелені» мають перейматися вирубкою дерев?
Спускаюся до площі Філамонії, а там людей — тьма і стільки ж білих прапорів з якимись написами про економіку… Думаю, більшість людей, які прийшли, всеодно чекали Шевченка. Він спізнився на хвилин сорок.
— Їхав з Хотина, там теж агітував і автографи роздавав, — говорить один старшого віку чоловік іншому.
Захищає.
Йду додому й думаю: як втекти від цього тиску на місяць? І ще одне — як потім жити з тим, що випаде?
Окрім того, що вчора додому принесли газету-додаток про передвиборчу програму Михайлішина, по телевізору реклама, реклама і знову реклама, інтернет стрічки новин сповнені політичних заголовків...
Думаю собі, а втечу трохи з дому… виходжу, а на всіх білбордах Михайлішин, опукаю очі, а тут Ткачук. Тобто: «Чого Ткачук?». Одразу виникає інше питання: «А чому, не Ткачук?». У тролейбусі теж говорять про вибори. Кондуктор жаліється знайомій, що на всі ці білборди з в.о. мера у них гроші забрали.
Виходжу, а на Соборній співає Попович у підтримку «Зеленій планеті». Цікаво, що «зелені» не гребували друкованими агітрекламками, флаєрами і журналами, а Попович зі сцени додавав масла у вогонь питаючи: «Ну що, партія „Зелена планета“ все добре робить?». Ну, звісно, хіба «зелені» мають перейматися вирубкою дерев?
Спускаюся до площі Філамонії, а там людей — тьма і стільки ж білих прапорів з якимись написами про економіку… Думаю, більшість людей, які прийшли, всеодно чекали Шевченка. Він спізнився на хвилин сорок.
— Їхав з Хотина, там теж агітував і автографи роздавав, — говорить один старшого віку чоловік іншому.
Захищає.
Йду додому й думаю: як втекти від цього тиску на місяць? І ще одне — як потім жити з тим, що випаде?
48 коментарів
P.S. Проти написаного Вами, Юлія, я не маю нічого проти…
І… дякую за дискусію! ;)